Чернівецький ліцей №19 ім. Ольги Кобилянської

У К Р А Ї Н А

Чернівецька міська рада

70 сесія VІ скликання

Р І Ш Е Н Н Я

29.10.2015 № 1761 м. Чернівці

Відповідно до статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», розглянувши рекомендації міської топонімічної комісії, Чернівецька міська рада

В И Р І Ш И Л А :

1. Повернути історичні назви вулицям та провулку:

1.1. Вулиці Халтуріна Степана – вулиця Кобринської Наталії.

1.2. Провулку Халтуріна Степана – провулок Кобринської Наталії.

1.3. Вулиці Штерна Манфреда – вулиця Банкова.

1.4. Вулиці Стеф’юка Євгена – вулиця Фізкультурна.

1.5. Вулиці Новоросійській – вулиця Арадська.

1.6. Вулиці Гаврилюка Володимира – провулок Шпитальний.

1.7. Вулиці Анрі Барбюса – вулиця Синагоги

2. Перейменувати вулиці та провулки:

2.1 . Вулицю Бабушкіна Івана – на вулицю Бесарабську.

2.2. Вулицю Благоєва Дмитра – на вулицю Мазепи Івана.

2.3. Провулок Благоєва Дмитра – на провулок Мазепи Івана.

2.4. Вулицю Галицького Семена – на вулицю Галицького Данила.

2.5. 1 провулок Галицького Семена - на 1 провулок Галицького Данила.

2.6. 2 провулок Галицького Семена - на 2 провулок Галицького Данила.

2.7. 1 завулок Галицького Семена - на 1 завулок Галицького Данила.

2.8. 2 завулок Галицького Семена - на 2 завулок Галицького Данила.

2.9. 3 завулок Галицького Семена - на 3 завулок Галицького Данила.

2.10. 4 завулок Галицького Семена - на 4 завулок Галицького Данила.

2.11. Вулицю Джамбула Джабаєва – на вулицю Чубинського Павла.

2.12. Вулицю Димитрова Георгія – на вулицю Окуневської Софії.

2.13. Вулицю Дундича Олеко – на вулицю Лемківську.

2.14. Вулицю Лазо Сергія – на вулицю Бойківську.

2.15. Вулицю Лібкнехта Карла – на вулицю Мікулі Кароля.

2.16. Вулицю Люксембург Рози – на вулицю Дудича Івана.

2.17. Вулицю Пархоменка Олександра – на вулицю Букшованого Осипа.

2.18. 1 провулок Пархоменка Олександра – на 1 провулок Букшованого Осипа.

2.19. 2 провулок Пархоменка Олександра – на 2 провулок Букшованого Осипа.

2.20. 3 провулок Пархоменка Олександра – на 3 провулок Букшованого Осипа.

2.21. Вулицю Фабріціуса Яна – на вулицю Сіретську.

2.22. Провулок Фабріціуса Яна – на провулок Сіретський.

2.23. Вулицю Аркадія Гайдара – на вулицю Орлика Пилипа.

2.24. Вулицю Хотинських комсомольців – на вулицю Томащука Костянтина.

2.25. Вулицю Червонофлотську – на вулицю Спаську.

2.26. Вулицю Артема – на вулицю Кривоноса Максима.

2.27. Вулицю Ворошиловградську – на вулицю Стуса Василя.

2.28. Провулок Ворошиловградський – на провулок Стуса Василя.

2.29. Вулицю Кецховелі Ладо – на вулицю Гурамішвілі Давида.

2.30. Вулицю Кіровоградську – на вулицю Вишиваного Василя.

2.31. Вулицю Тореза Моріса – на вулицю Ярослава Мудрого.

2.32. 1 провулок Тореза Моріса - на 1 провулок Ярослава Мудрого.

2.33. 2 провулок Тореза Моріса - на 2 провулок Ярослава Мудрого.

2.34. 3 провулок Тореза Моріса - на 3 провулок Ярослава Мудрого.

2.35. Вулицю Красіна Леоніда - на вулицю Гетьмана Дорошенка,

2.36. Провулок Красіна Леоніда - на провулок Гетьмана Дорошенка.

2.37. Вулицю Петровського Григорія – на вулицю Міхновського Миколи.

2.38. Вулицю Цулукідзе Олександра – на вулицю Липковської Лідії.

2.39. Вулицю Ковальчука Миколи – на вулицю Ясську.

2.40. Вулицю Кузнєцова Миколи – на вулицю Крижанівського Богдана.

2.41. Провулок Кузнєцова Миколи – на провулок Крижанівського Богдана.

2.42. Вулицю Московську – на вулицю Северина Івана.

2.43. Вулицю Алєксєєва Петра – на вулицю Янушевич Ганни.

2.44. Вулицю Полянського Анатолія – на вулицю Францоза Карла Еміля.

2.45. Провулок Полянського Анатолія – на провулок Францоза Карла Еміля.

2.46. Вулицю Канюка Сергія – на вулицю Канюк Зіновії.

2.47. 2 провулок Чапаєва Василя – на провулок Щербанюка Олександра.

3. Поінформувати про прийняття цього рішення Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, КП «Міське комунальне бюро технічної інвентаризації», Чернівецьку філію ДП «Національні інформаційні системи», управління Держземагентства у місті Чернівцях в Чернівецькій області, реєстраційну службу Чернівецького міського управління юстиції, відділи ведення Державного реєстру виборців міської ради у районах міста Чернівці, Першотравневий, Садгірський, Шевченківський районні відділи УМВС України в Чернівецькій області, центри обслуговування населення, департамент охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, публічне акціонерне товариство «Чернівцігаз», публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Чернівціобленерго».

4. Рішення підлягає оприлюдненню в газеті «Чернівці» та на офіційному веб – порталі Чернівецької міської ради в мережі Інтернет.

5. Організацію виконання цього рішення покласти на департамент житлово-комунального господарства міської ради.

6. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань житлово-комунального господарства та охорони навколишнього середовища.

Чернівецький міський голова О. Каспрук

Історичні та біографічні довідки.

Наталія Кобринська (1855 — 1920) — українська письменниця, організаторка жіночого руху. У 1883 році з'явилось оповідання «Шумінська» (пізніша назва — «Дух часу»), а через рік — повість «Задля кусника хліба». Тоді Наталія Кобринська уяснила, що мета її життя — реалізація феміністичних ідей через літературні твори. Цей «нюанс» досить важливий, щоб зрозуміти подальшу діяльність Наталії Кобринської.

Арадська - від назви Арад (рум. Arad) — місто у Західній Румунії, в історичній області Крішані, над р. Муреш, поблизу кордону з Угорщиною. Адміністративний центр повіту Арад.

Бессарабська - Бессарабія історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю, що зараз є частиною Чернівецької та Одеської областей України та Молдови. В Чернівецькій області (Північна Бесарабія) це території Сокирянського, Кельменецького та Хотинського районів, більшої частин Новоселицького та крайньої північно-східної Заставнівського районів.

Іван Мазепа (1639 - 1709) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709). Представник шляхетного роду. У молодості служив при дворі короля Яна II Казимира. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Швецією, проте 1708 року перейшов на бік шведів. Після поразки під Полтавою врятувався в Молдові. Помер у місті Бендери.

Данило Галицький або Коро́ль Дани́ло або Дани́ло Га́лицький (1201 — 1264) — руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Князь волинський (1211–1264), галицький (1211–1264), київський (1240), король Русі (з грудня 1253/січня 1254). Належить до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів (Рюриковичів).

Павло Чубинський (1839 — 1884) — український етнолог, географ, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. Досліджував побут, звичаї, говірки, фольклор та народні вірування.

Софія Окуневська (1865 —1926) — перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка. Отримала звання доктора медицини Цюріхського університету. Практикувала у Швейцарії, Чехії, у місті Львові.

Лемківська – Ле́мки — етнографічна група українців. Мешкали в Карпатах (по обох схилах Східних Бескидів) між ріками Сяном і Дунайцем у межах сучасної Польщі та на північний захід від ріки Уж у Закарпатті до ріки Попрад у Словаччині.

Михайло Ткач (1932 — 2007) — український поет і кіносценарист. Народився в селі Лукачани Кельменецького району Чернівецької області в селянській родині.

На вірші поета створено кілька десятків пісень. Найвідоміші з них: «Якщо любиш — кохай», «Зоряна ніч», «Ясени», «Марічка», «Сніг на зеленому листі», «На щастя, на долю», «Диво-сторона», «Коли нема того, що любиш», «Небеса очей твоїх».

Бойківська - Бо́йки — етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході. В Україні розселені в гірських районах Українських Карпат і Прикарпатті (Болехівський, Долинський і Калуський райони та частина Рожнятівського району Івано-Франківської області; Сколівський, Турківський, частини Стрийського, Дрогобицького, Самбірського та Старосамбірського районів Львівської області; Міжгірського та частини Воловецького районів Закарпатської області. Центром Бойківщини вважається карпатське містечко Турка.

Ка́роль Міку́лі (1821 — 1897) — композитор, диригент, педагог, музичний фольклорист та музично-громадський діяч. За походженням — вірменин. Присвячував себе педагогічній діяльності та приділяв вільний час композиції, створюючи духовну, вокальну та інструментальну музику. Композитор видав повне зібрання творів Шопена в 17 томах 1879 в Лейпцигу.

Іван Дудич (1899- 1965) — один з фундаторів українського театру на Буковині, актор та режисер. Ним були поставлені вистави: «Учитель» І.Франка, «Безталанна» і «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого, «Циганка Аза» М.Старицького, «Вій» М.Кропивницького, «Запорожець за Дунаєм», С.Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

Осип Букшований (1890 — 1937) — український військовик. Сотник Українських Січових Стрільців, пізніше командант Легіону УСС. Отаман УГА.

Сіретська - Сіре́т (рум. Siret; угор. Szeret; лат. Hierasus [Ararus]) — річка в Україні (Чернівецька область) та Румунії. Ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).

Пилип Орлик (1672 ‒ 1742) — український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження). Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією», фактично — козацького суспільного договору.

Бульвар Героїв Крут - назва на честь Бою під Крутами. Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії та загоном з київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Констянтин Томащук - (1840 — 1889) — перший ректор Чернівецького університету в 1875–1876 роках. Доктор права, професор. Депутат австрійського парламенту, блискучий оратор. Вихованець Чернівецької вищої гімназії, Почесний громадянин міста Чернівці.

Кривоніс Максим (бл.1600 — 1648) — український військовий діяч періодуХмельниччини,лисянський полковник, один з керівниківкозацько-селянськихповстань вУкраїніпід часХмельниччини. Був учасником Корсунської битви, літньої подільської кампанії та осінньої волинсько-галицької кампанії 1648 року. Відомий під прізвиськомПеребийніс.

Стус Василь (1938 —1985) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.

За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Василь Стус зазнав репресій з бокурадянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.

Ґурамішві́лі Дави́д (1705 — 1792) — грузинський поет. Творчісь: «Давитіані»— великий циклавтобіографічноїлірики, у перекладіМиколи Бажана. На творчість Ґурамішвілі вплинули українськийфольклорта спілкування зГригорієм Сковородою. Вірші «Скарга на швидкоплинний світ», поема «Весела весна» (описи українськогопобуту).

Вишива́ний Васи́ль (Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Ло́трінґен) (1895 — 1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Він вважався одним з неофіційних претендентів на український трон в разі утворення монархічного ладу. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав до цього можливостей, Василь прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю доУкраїни.

Дороше́нко Петро́(1627 — 1698) — визначнийукраїнськийвійськовий, політичний і державний діяч.Гетьман Війська ЗапорозькогоПравобережної України(1665–1676), очільникГетьманщини(1668–1670). Козацький полковник, учасникХмельниччинитакозацько-московської війни. Гетьманування, котре припало на добуРуїни, провів в постійних війнах, як з зовнішніми так і внутрішніми супротивниками.

Яросла́в Володи́мирович, відомий якЯросла́в Му́дрий(982 — 1054) —ростовськийкнязь(989-1010),Новгородський князь(1010-1034),Великий князьКиївський(1015-1018,1019-1054),святий. Був четвертим синомхрестителя РусікнязяВолодимира Святославичаз династії Рюриковичів.

Міхно́вський Мико́ла(1873 — 1924) — українськийполітичний і громадський діяч,адвокат,публіцист, першийідеологукраїнського націоналізмута організаторвійська.Ідеологіпровідник Братства тарасівців, засновникУНП (1902), один ізлідерівУДХП, членБратства самостійників. Авторброшури «Самостійна Україна»(1900), підготувавпроект Конституції(1905).

Липко́вська Лі́дія(1884 — 1958) — українська і російська співачка (колоратурнесопрано). В с. Бабин Кельменецького району Чернівецької області 15 травня 2009 року урочисто відкрито пам'ятник славетній оперній співачці.

Ясська на честь міста Ясси(українською також вживається варіантЯси) — місто над рікою БахлуйвРумунії, центр повітуЯсси. Розташоване в північно-східній частині країни, Ясси — колишня столиця Молдовського князівства, економічний, культурний і освітній центр Румунської Молдови; місто- побратим Чернівців.

Крижанівський Богдан(1894 — 1955) —українськийдиригенті композитор. Автор оперет, музики до вистав, вокально-симфонічних поем та спектаклів, січових пісень та маршових аранжувань. Він написав оперу, музику до оперети «Мікадо» (співавторО. Вишня), кілька музичних комедій («Із-за гори кам'яної» та інші), симфонії, романси, сюїту для фортепіано з оркестром, танцювальні мелодії. Похований на центральному кладовищі в Чернівцях.

Северин Іван (1916 - 1947) - народився 24 червня 1916 року у с. Горішні Ширівці Чернівецького повіту (тепер Заставнівського району Чернівецької області). У 1940 р. склав присягу і вступив до лав Організації Українських Націоналістів. Із кінця 1944 р. деякий час виконував обов’язки референта СБ Буковинського обласного проводу ОУН, на початку 1945 р. очолив референтуру СБ Чернівецького повітового проводу ОУН. Боївка під керівництвом Івана Северина-“Скригуна” рейдувала по всьому терені Буковини від Черемошу до Дністра. Загинув Іван Северин-“Скригун” 3 квітня 1947 р. під час сутички з опергрупою Заставнівського райвідділу УМҐБ.

Янушевич Ганна(1907— 1983)— українська акторка, народна артистка УРСР(1965).

Працювала в Музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. За роки роботи в Чернівецькому драмтеатрі актриса створила понад 200 високохудожніх образів тодішнього радянського та класичного репертуару. Похована на старому цвинтарі — Чернівецькому історико-меморіальному заповіднику по вул. Зеленій. Головні театральні ролі:Варка, Маруся («Безталанна»,«Житейськеє море»І. Карпенка-Карого), Шкандибиха («Лимерівна»Панаса Мирного), Оманиха («Дністрові кручі» заЮ. Федьковичем), Мавра («В неділю рано зілля копала» заО. Кобилянською), Анна Фірлінґ («Матінка Кураж…»Б. Брехта). Знімалася у фільмах:«Земля»(1954), «Вовчиха» (1967) та ін.

Францоз Карл-Еміль (1848 року — 1904 року) —австрійський письменник, літературознавець і перекладач, Всі поезії, оповідання й повісті написані переважно з життя українських селян. Роман ФранцозаEin Kampf um Recht(«Боротьба за право»,1882) присвячений важкому життюгуцулів середині19 століттяі боротьбі проти соціальних утисків. У розвідціDie Kleinrussen und ihr Sänger(1877) й інших, згодом вміщених у книзіVom Don zur Donau(«ВідДонудоДунаю»,1878), Францоз дав високу оцінку поезії Шевченка, вперше висловив думку про універсальність його таланту.

Дав загальний огляд української літературиDie Literatur der Kleinrussen(друге вид. «Від Дону до Дунаю»,1889) від11 століттядо 1880-х pp.

Зіновія Канюк (1837 — 1915) — буковинська письменниця, також була редактором «Променя». найкращими поезіями є «Довбуш», «До матері», «Думка», «Сльози», «Співаночки».